1. Словник української мови в 11 томах

колективізований

КОЛЕКТИВІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до колективізува́ти;

// У знач. прикм.

Відтворити красу життя нового, колективізованого села — такий художній задум п’єси Ю. Яновського «Потомки» (Укр. рад. драм.., 1957, 56);

// колективізо́вано, безос. присудк. сл.

У червні 1930 р. в основних зернових районах СРСР було колективізовано 40-50% селянських господарств (Іст. УРСР II 1957 355).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колективізований — колективізо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. колективізований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до колективізувати. || колективізовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колективізований — КОЛЕКТИВІЗО́ВАНИЙ, а, е, іст. Дієпр. пас. до колективізува́ти. Тракторна колона орала сокільські колективізовані ниви (Д. Бузько); Усі дослідники пов'язують голод в Україні із суцільною колективізацією сільського господарства. Словник української мови у 20 томах
  4. колективізований — колективізо́ваний усуспільнений, об’єднаний у колгоспи. Словник іншомовних слів Мельничука