1. Великий тлумачний словник сучасної мови

колективізований

колективізо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до колективізувати.

|| колективізовано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колективізований — колективізо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. колективізований — КОЛЕКТИВІЗО́ВАНИЙ, а, е, іст. Дієпр. пас. до колективізува́ти. Тракторна колона орала сокільські колективізовані ниви (Д. Бузько); Усі дослідники пов'язують голод в Україні із суцільною колективізацією сільського господарства. Словник української мови у 20 томах
  3. колективізований — колективізо́ваний усуспільнений, об’єднаний у колгоспи. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. колективізований — КОЛЕКТИВІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до колективізува́ти; // У знач. прикм. Відтворити красу життя нового, колективізованого села — такий художній задум п’єси Ю. Яновського «Потомки» (Укр. рад. драм.., 1957, 56); // колективізо́вано, безос. Словник української мови в 11 томах