1. Словник української мови у 20 томах

колективістський

КОЛЕКТИВІ́СТСЬКИЙ, а, е.

Власт. колективістові, колективістам.

Доба Арістотеля характеризується глибокою кризою поліса і самих полісних цінностей, зростанням індивідуалізму, який розкладає традиційну полісну, колективістську етику тощо (з навч. літ.);

Від народження дитина потрапляє у світ масової культури, де її полонить масова дитяча література, промислово виготовлені іграшки та ігри, дитячі клуби та табори, технології колективістського виховання (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колективістський — колективі́стський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. колективістський — КОЛЕКТИВІСТСЬКИЙ – КОЛЕКТИВНИЙ Колективістський. Властивий колективу, пройнятий духом колективізму: колективістська психологія, колективістські принципи, колективістські стосунки. Колективний. Літературне слововживання
  3. колективістський — -а, -е. Власт. колективістові, колективістам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. колективістський — КОЛЕКТИВІ́СТСЬКИЙ, а, е. Власт. колективістові, колективістам. Потрібно виховувати в учнів не тільки почуття особистої відповідальності за навчання й поведінку, але й колективістське «господарське» почуття до всього навколишнього (Ком. Укр., 10, 1959, 40). Словник української мови в 11 томах