колектор
КОЛЕ́КТОР, ч.
1. род. у, спец. Установа, яка займається збором і розподілом чого-небудь між підвідомчими організаціями.
Для розподілу між бібліотеками поліграфічні підприємства надсилали до Київського обласного бібліотечного колектору Укркниготоргу з першої частини тиражу по 60 примірників усієї книжкової продукції (з наук. літ.).
2. род. а. Працівник, який збирає, складає опис і зберігає певні зразки чого-небудь (гірських порід, ґрунтів і т. ін.).
І ось я в Сибіру. Точніше, на Алтаї. Працюю колектором в геогрупі (О. Бердник);
Проби порід колектори брали на ходу, не зупиняючись для їхньої обробки, а карти складали при каганці (І. Білик).
3. род. а. Фахівець, який займається стягненням заборгованості з боржників.
Колектор повинен допомогти боржникові розібратися у схемі виплат, спланувати бюджет і схему погашення боргу, знайти варіанти здійснення регулярних виплат для погашення заборгованості (з навч. літ.).
4. род. у, техн. Широкий канал або труба для збирання рідин чи газів з інших каналів (труб) і відведення їх у певне місце.
Не встигли отямитись від Суходольська, те саме й у Жовтих Водах .. Знову ж таки, несправний колектор, нечистоти скинуті у ріку (Л. Костенко);
З усього, що стосується каналізаційних систем, пригадую лише слово “колектор” (Ю. Андрухович).
5. род. а, техн. Частина генератора постійного струму, у якій змінний струм перетворюється у постійний.
Щоб дістати в зовнішньому колі постійний за напрямом струм, застосовують спеціальний механічний пристрій для перемикання – колектор (з навч. літ.).
6. род. у, техн. Підземна галерея під поверхнею вулиць для укладання кабелів чи труб.
Замовникам будівництва телекомунікаційних мереж дозволяється прокладати лінії комунікацій через мости, тунелі, колектори, вулиці (з наук. літ.);
Підземний колектор на Хрещатику був споруджений у 1946 р. (з газ.).
Значення в інших словниках
- колектор — коле́ктор 1 іменник чоловічого роду пристрій коле́ктор 2 іменник чоловічого роду, істота особа коле́ктор 3 іменник чоловічого роду установа Орфографічний словник української мови
- колектор — [колектор] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў (пристрій) Орфоепічний словник української мови
- колектор — Коллектор — collector — Kollektor — 1) Збірний або розподільчий пристрій для поєднання ряду транспортних або технологічних потоків з однойменними й однорідними продуктами чи аґентами (суспензією, рідиною, газом). 2) Флотаційний реаґент — збирач. Гірничий енциклопедичний словник
- колектор — ч., спец. 1》 род. -у. Установа, яка займається збором і розподілом чого-небудь між підвідомчими організаціями. 2》 род. -а. Особа, що збирає певні зразки чого-небудь (гірських порід, ґрунтів тощо), описує їх і зберігає. 3》 род. -у. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колектор — коле́ктор (лат. collector – збирач, від colligo – збираю, з’єдную) 1. Установа чи особа, яка щось збирає або розподіляє. 2. Частина якоря електричних машин, призначена для підведення або відведення струму за допомогою щіток... Словник іншомовних слів Мельничука
- колектор — У каналізації — гол. канал для збору каналізаційних відходів з вуличних каналів. Універсальний словник-енциклопедія
- колектор — Коле́ктор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- колектор — КОЛЕ́КТОР, ч., спец. 1. род. у. Установа, що займається збором і розподілом чого-небудь між підвідомчими організаціями. Бібліотечні колектори повинні цікавитись і знати, де і якої не вистачає книги (Рад. Укр., 28.XI 1948, 2). 2. род. Словник української мови в 11 томах
- колектор — рос. коллектор установа (організація), що здійснює накопичення певного виду товарів і їх розподіл по адресатах призначення. Напр., бібліотечний К.. що розподіляє книги по бібліотеках, гуртівня, що забезпечує підприємства роздрібної торгівлі товарами, Eкономічна енциклопедія