колектор
КОЛЕ́КТОР, ч., спец.
1. род. у. Установа, що займається збором і розподілом чого-небудь між підвідомчими організаціями.
Бібліотечні колектори повинні цікавитись і знати, де і якої не вистачає книги (Рад. Укр., 28.XI 1948, 2).
2. род. а. Особа, що збирає певні зразки чого-небудь (гірських порід, грунтів тощо), описує їх і зберігає.
В 1907-1910 рр. він був колектором у геологічній партії на Апшеронському півострові (Видатні вітч. географи.., 1954, 142).
3. род. у. Широкий канал або труба для збирання рідин чи газів з інших каналів (труб) і відведення їх у певне місце.
Змитий водою гній по трубах потрапляє в каналізаційний колектор, а звідти стікає в гноєсховище (Рад. Укр., 16.VІІІ 1961, 2).
4. род. а. Частина динамомашини, за допомогою якої змінний струм перетворюється в постійний.
Щоб дістати в зовнішньому колі постійний за напрямом струм, застосовують спеціальний механічний пристрій для перемикання — колектор (Курс фізики, III, 1956, 209).
5. род. у. Підземна галерея під поверхнею вулиць для укладання кабелів чи труб.
Споруджений підземний колектор на Хрещатику (Рад. Укр., 21 .V 1946, 1).
Значення в інших словниках
- колектор — коле́ктор 1 іменник чоловічого роду пристрій коле́ктор 2 іменник чоловічого роду, істота особа коле́ктор 3 іменник чоловічого роду установа Орфографічний словник української мови
- колектор — [колектор] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў (пристрій) Орфоепічний словник української мови
- колектор — Коллектор — collector — Kollektor — 1) Збірний або розподільчий пристрій для поєднання ряду транспортних або технологічних потоків з однойменними й однорідними продуктами чи аґентами (суспензією, рідиною, газом). 2) Флотаційний реаґент — збирач. Гірничий енциклопедичний словник
- колектор — ч., спец. 1》 род. -у. Установа, яка займається збором і розподілом чого-небудь між підвідомчими організаціями. 2》 род. -а. Особа, що збирає певні зразки чого-небудь (гірських порід, ґрунтів тощо), описує їх і зберігає. 3》 род. -у. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колектор — КОЛЕ́КТОР, ч. 1. род. у, спец. Установа, яка займається збором і розподілом чого-небудь між підвідомчими організаціями... Словник української мови у 20 томах
- колектор — коле́ктор (лат. collector – збирач, від colligo – збираю, з’єдную) 1. Установа чи особа, яка щось збирає або розподіляє. 2. Частина якоря електричних машин, призначена для підведення або відведення струму за допомогою щіток... Словник іншомовних слів Мельничука
- колектор — У каналізації — гол. канал для збору каналізаційних відходів з вуличних каналів. Універсальний словник-енциклопедія
- колектор — Коле́ктор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- колектор — рос. коллектор установа (організація), що здійснює накопичення певного виду товарів і їх розподіл по адресатах призначення. Напр., бібліотечний К.. що розподіляє книги по бібліотеках, гуртівня, що забезпечує підприємства роздрібної торгівлі товарами, Eкономічна енциклопедія