1. Словник української мови у 20 томах

колекціонер

КОЛЕКЦІОНЕ́Р, а, ч.

Той, хто збирає яку-небудь колекцію.

Фотя тепер став завзятим колекціонером, накупив на ярмарку з півдюжини різних плахот [плахт] (Леся Українка);

У місті .. він [професор медицини] був відомий як людина широких мистецьких смаків – меценат театру, колекціонер шедеврів малярства, аматор музики (Ю. Смолич);

Навколо порожнього фонтана .. колись полюбляли збиратися рівненські колекціонери: філателісти, філуменісти, фалеристи і чого тільки не філи (О. Ірванець);

Пані Держислава впала в екзальтацію, властиву лише дуже відданим колекціонерам, і сказала, що у неї вдома є рівно 3427 відкриток, ні одною менше, і вона нізащо не понесе їх на продаж (Любко Дереш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колекціонер — колекціоне́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. колекціонер — Збирач, призбирувач; (марок) філателіст; (монет) нумізмат. Словник синонімів Караванського
  3. колекціонер — -а, ч. Той, хто збирає яку-небудь колекцію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. колекціонер — колекціоне́р збирач колекцій. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. колекціонер — Колекціоне́р, -ра; -не́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. колекціонер — КОЛЕКЦІОНЕ́Р, а, ч. Той, хто збирає яку-небудь колекцію. Фотя тепер став завзятим колекціонером, накупив на ярмарку з півдюжини різних плахот (Л. Укр.. V, 1956, 245); У місті .. Словник української мови в 11 томах