колекціонерство

КОЛЕКЦІОНЕ́РСТВО, а, с.

Збирання колекцій як заняття; захоплення колекціонуванням.

На зламі XVIII–XIX ст. колекціонерство перейшло у якісно нову фазу і спричинило появу перших публічних музеїв, серед яких одним із перших став Лувр у Парижі (з наук.-попул. літ.);

Справжнє колекціонерство, зберігаючи і передаючи наступним поколінням витвори людської культури, завжди несе риси елітарності (із журн.);

Антикварне колекціонерство.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колекціонерство — колекціоне́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. колекціонерство — -а, с. Збирання колекцій як заняття; захоплення колекціонуванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колекціонерство — КОЛЕКЦІОНЕ́РСТВО, а, с. Збирання колекцій як заняття; захоплення колекціонуванням. Фольклор [20— 40-х років XIX ст.] лишався об’єктом естетичного милування, антикварного колекціонерства (Від давнини.., І, 1960, 23). Словник української мови в 11 томах