колесувати

КОЛЕСУВА́ТИ¹ див. колеси́ти.

КОЛЕСУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок. і док., кого, іст.

Піддавати дуже жорстокій смертній карі, ламаючи кістки на спеціально обладнаному колесі, що крутиться.

Відьом же тут колесовали [колесували] І всіх шептух і ворожок (І. Котляревський);

[Филимон (один):] А як гроші однімуть?.. Еге... Чорта лисого знайдуть, заховані добре, не віддам, хоч би колесували (І. Карпенко-Карий);

[Хмельницький:] Згадайте гетьмана Остряницю, обозного Сурмила .. Це їх і козаків, славних запорожців, на площі у Варшаві колесували і з живих жили тягли (О. Корнійчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

колесувати — Кружляти, Плавле та колесує орел беркут. [ЗБ 9]; [ВЛ] Словник з творів Івана Франка
колесувати — колесува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
колесувати — (на смерть) страчувати; (рухаючись) кружляти. Словник синонімів Караванського
колесувати — див. карати; крутитися Словник синонімів Вусика
колесувати — -ую, -уєш. 1》 недок. і док., перех. Піддавати дуже жорстокій смертній карі, ламаючи кістки на спеціально обладнаному колесі, що крутиться. 2》 недок., неперех., розм. Кружляти (у 4, 6 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
колесувати — КРУЖЛЯ́ТИ (рухатися, описуючи кола), КОЛУВА́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм., КРУЖИ́ТИ розм., КРУЖИ́ТИСЯ розм., КРУГЛЯ́ТИ діал.; КРУТИ́ТИСЯ, ЗВИВА́ТИСЯ (перев. літаючи); КОЛЕСУВА́ТИ розм., КОЛЕСИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
колесувати — Колесува́ти, -су́ю, -су́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
колесувати — КОЛЕСУВА́ТИ, у́ю, у́єш. 1. недок. і док., перех. Піддавати дуже жорстокій смертній карі, ламаючи кістки на спеціально обладнаному колесі, що крутиться. Відьом же тут колесовали [колесували] І всіх шептух і ворожок (Котл. Словник української мови в 11 томах
колесувати — Колесува́ти, -сую, -єш гл. Колесовать. Відьом же тут колесували і всіх шептух і ворожок. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка