колисанковий

КОЛИСА́НКОВИЙ, а, е.

Стос. до колисанки (у 1 знач.), пов'язаний з нею.

У коло пісень, традиційно виконуваних при колисці, міцно ввійшли деякі твори родинно-побутової тематики. Очевидно, саме присутність у пісні образу матері в поєднанні з образом малої дитини забезпечили цим творам таке стійке входження до колисанкового репертуару (з наук. літ.);

Колисанковий зворот на зразок “а-а-а”, ”баю-баю-баю”, “люлі, люлі, люлі” є мелодичним розспівом-вокалізацією, який переростає в регулярний приспів, імітує ритм погойдування (з навч. літ.).