1. Словник української мови у 20 томах

колодотягач

КОЛОДОТЯГА́Ч, а́, ч.

Пристрій для піднімання, переміщення колод (див. коло́да¹ 1).

До основних причин виробничого травматизму, аварійних ситуацій у лісопильних цехах відносять падіння колод із колодотягача при їх транспортуванні й подачі на передрамний візок (з мови документів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колодотягач — колодотяга́ч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. колодотягач — КОЛОДОТЯГА́Ч, а́, ч. Тягач колод ( див. коло́да¹ 1). Нема тут і колодотягача. Вагонетку з кругляками робітники руками заштовхують у лісопильний цех (Роб. газ., 17.11 1965, 2). Словник української мови в 11 томах