колодниця
КОЛО́ДНИЦЯ, і, ж., іст.
Жін. до коло́дник.
[Репиха:] Це ж за віщо на тебе напасть? Була полюбовницею, тепер стала колодницею? (М. Кропивницький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колодниця — коло́дниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- колодниця — -і, іст. Жін. до колодник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колодниця — КОЛО́ДНИЦЯ, і, ж., іст. Жін. до коло́дник. [Репиха:] Це ж за віщо на тебе напасть? Була полюбовницею, тепер стала колодницею? (Кроп., III, 1959, 77). Словник української мови в 11 томах