1. Словник української мови в 11 томах

колодниця

КОЛО́ДНИЦЯ, і, ж., іст. Жін. до коло́дник.

[Репиха:] Це ж за віщо на тебе напасть? Була полюбовницею, тепер стала колодницею? (Кроп., III, 1959, 77).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колодниця — коло́дниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. колодниця — -і, іст. Жін. до колодник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колодниця — КОЛО́ДНИЦЯ, і, ж., іст. Жін. до коло́дник. [Репиха:] Це ж за віщо на тебе напасть? Була полюбовницею, тепер стала колодницею? (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах