1. Словник української мови у 20 томах

колонковий

КОЛОНКО́ВИЙ, а, е.

Прикм. до колоно́к.

Колонкове хутро – дуже густе, м'яке, тепле, пишне – використовують для шиття хутряних виробів (із журн.);

// Вигот. із хутра, із шерстин колонка.

Довга шерсть хвоста колонка йде на виготовлення високоякісних пензлів для живопису, які називають колонковими (з наук.-попул. літ.).

КОЛО́НКОВИЙ, а, е.

Стос. до колонки (у 3 знач.); який має форму колонки.

Подвійні колонкові труби при правильному режимі буріння можуть забезпечити підйом 100 % вугільного керна з непорушеною структурою (з наук. літ.);

Геологи за зразками породи, що видобувають за допомогою колонкового буріння, визначають будову покладів, фізичні властивості речовин (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колонковий — коло́нковий прикметник від: коло́нка колонко́вий прикметник від: колоно́к Орфографічний словник української мови
  2. колонковий — I кол`онковий-а, -е. Прикм. до колонка. II колонк`овий-а, -е. Прикм. до колонок. Колонкове хутро. || Вигот. із хутра колонка. Колонковий пензлик. III кол`онковий-а, -е. Стос. до колонки (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колонковий — КОЛО́НКОВИЙ, а, е. Стос. до колонки (у 3 знач.). КОЛОНКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до колоно́к. Колонкове хутро; // Вигот. із хутра колонка. Колонкова шуба. Словник української мови в 11 томах