колоризація
КОЛОРИЗА́ЦІЯ, ї, ж.
Технологія перетворення чорно-білого зображення в кольорове, застосовувана в кінематографі й фотографії.
Найпершою технологією колоризації стало ручне розфарбовування кіноплівки аніліновими фарбниками, яке застосовувалося в кінці ХІХ століття (з наук.-попул. літ.);
З удосконаленням комп'ютерних технологій робота з колоризації спростилася: студії стали розфарбовувати фільми, визначаючи колір кожного об'єкта в кадрі (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колоризація — колориза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- колоризація — -ї, ж. 1》 Надання кольору предметам або речовинам. 2》 Тонкий шар окисних сполук заліза на поверхні сталевих виробів для запобігання корозії виробів. 3》 Техніка мелодійного варіювання, яка отримала поширення в музиці 14-16 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колоризація — колориза́ція [від лат. color (coloris) – колір] 1. Надання кольору предметам або речовинам. 2. Тонкий шар окисних сполук заліза на поверхні сталевих виробів. Застосовують, щоб запобігти корозії виробів. Словник іншомовних слів Мельничука