колоратурний
КОЛОРАТУ́РНИЙ, а, е.
Стос. до колоратури; який характеризується колоратурою.
– Що спонукало вас зайнятися колоратурною технікою? – Передусім бажання виконувати арії з опер епохи бароко, насичені карколомною віртуозністю (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колоратурний — колорату́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- колоратурний — -а, -е. Стос. до колоратури. Колоратурне сопрано — жіночий голос найвищого регістру, що легко й вільно виконує колоратуру. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колоратурний — КОЛОРАТУ́РНИЙ, а, е. Стос. до колоратури. У практиці багатьох наших педагогів вокалу ще цупко тримаються залишки своєрідного формалізму.., всю увагу зосереджено тільки на техніці, тій чи іншій високій ноті, колоратурних пасажах (Про мист. Словник української мови в 11 томах