колосити
КОЛОСИ́ТИ, ло́сить, недок., що, поет.
1. Укривати колоссям.
Вже гілляста пшениця ціле поле колосить (С. Крижанівський);
* Образно. А Літо палає своїм дозріванням, Шумить і співає, і щастя колосить (П. Усенко).
2. Те саме, що колоси́тися.
Пшенице, колосочки колоси (П. Тичина).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me