колоситися
КОЛОСИ́ТИСЯ, ло́ситься, недок.
Виростаючи, утворювати колосся (про злаки).
Все то панське добро, колись по йому [ньому] колосилося жито – тепер тільки будяки червоніють (Панас Мирний);
Далі був глибокий яр, за ним колосились жита, починався лісок (М. Шеремет);
Вони опинилися на відкритій сонцю просторій галявині, зарослій пирієм, що починав колоситися (С. Чорнобривець);
Виростають ліси, квітчаються розмаїтими килимами поля і луки, колосяться ниви, звеселяють людські серця дивовижним багатством (О. Бердник);
// Виднітися колосками.
Округи мене то жито половіє, а в житі купка льону голубо цвіте; то ячмінь колоситься; оддалеки гайок синіє (Марко Вовчок);
Далі був глибокий яр, за ним колосились жита, починався лісок (М. Шеремет).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колоситися — колоси́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- колоситися — див. рости Словник синонімів Вусика
- колоситися — -оситься, недок. Викидати колос. || Виднітися колосками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колоситися — Колоси́тися, -лошу́ся, -ло́сишся, -сяться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- колоситися — КОЛОСИ́ТИСЯ, о́ситься, недок. Викидати колос. Все то панське добро, колись по йому колосилося жито..— тепер тільки будяки червоніють (Мирний, IV, 1955, 208); Вони опинилися на відкритій сонцю просторій галявині, зарослій пирієм... Словник української мови в 11 томах
- колоситися — Колоситися, -шуся, -сишся гл. Колоситься, выбрасывать колосъ. То ячмінь колоситься. МВ. І. 14. Словник української мови Грінченка