1. Словник української мови в 11 томах

колоситися

КОЛОСИ́ТИСЯ, о́ситься, недок. Викидати колос.

Все то панське добро, колись по йому колосилося жито..— тепер тільки будяки червоніють (Мирний, IV, 1955, 208);

Вони опинилися на відкритій сонцю просторій галявині, зарослій пирієм, що починав колоситися (Чорн., Визвол. земля, 1959, 63);

*Образно. Тут, на цій не раз скропленій потом і кров’ю землі, виростала і колосилась наша сила (Цюпа, Україна.., 1960, 5);

// Виднітися колосками.

Округи мене то жито половіє, а в житі купка льону голубо цвіте; то ячмінь колоситься; оддалеки гайок синіє (Вовчок, І, 1955, 8);

Далі був глибокий яр, за ним колосились жита, починався лісок (Шер., Перші загони, 1939, 62).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колоситися — колоси́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. колоситися — див. рости Словник синонімів Вусика
  3. колоситися — -оситься, недок. Викидати колос. || Виднітися колосками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. колоситися — КОЛОСИ́ТИСЯ, ло́ситься, недок. Виростаючи, утворювати колосся (про злаки). Все то панське добро, колись по йому [ньому] колосилося жито – тепер тільки будяки червоніють (Панас Мирний); Далі був глибокий яр, за ним колосились жита, починався лісок (М. Словник української мови у 20 томах
  5. колоситися — Колоси́тися, -лошу́ся, -ло́сишся, -сяться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. колоситися — Колоситися, -шуся, -сишся гл. Колоситься, выбрасывать колосъ. То ячмінь колоситься. МВ. І. 14. Словник української мови Грінченка