колосковий

КОЛОСКО́ВИЙ, а, е.

Стос. до колоска.

Зібравши збіжжя з нив і овочі в садах, люди святкували обжинки. Жниці-цариці з колосковими вінками додому поверталися (Б. Лепкий);

Сухим металевим дзвоном подзвонює туге колосся; колосковими хвилями переливаються жита (О. Гончар);

// Укритий колосками.

І Колоскова нива зжата – Були, нагадує, жнива, І те, що в серці не почато, Не умира, а ожива (А. Малишко);

// Який має суцвіття у вигляді колоска.

В передвоєнні роки у пресі іноді з'являлися скупі замітки про певні успіхи вчених-селекціонерів, які працювали на тій станції над виведенням нових, перспективних сортів озимої пшениці та інших колоскових культур (Є. Доломан);

// у знач. ім. колоско́ві, вих, мн. Те саме, що колосові́ (див. колосови́й).

Новий потужний зернозбиральний комбайн збирає за зміну понад 30 гектарів колоскових. Це при тому, що поля – на наддніпрянському узвишші, у посушливій степовій зоні (з газ.).