колосковий
колоско́вий
-а, -е.
Прикм. до колосок.
|| Який має суцвіття у вигляді колоска.
|| у знач. ім. колоскові, -вих, мн. Те саме, що колосові (див. колосовий).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колосковий — колоско́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- колосковий — КОЛОСКО́ВИЙ, а, е. Стос. до колоска. Зібравши збіжжя з нив і овочі в садах, люди святкували обжинки. Жниці-цариці з колосковими вінками додому поверталися (Б. Словник української мови у 20 томах
- колосковий — КОЛОСКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до колосо́к. Сухим металевим дзвоном подзвонює туге колосся; колосковими хвилями переливаються жита (Гончар, Людина.., 1960, 90); // Який має суцвіття у вигляді колоска. Словник української мови в 11 томах