колосочок
КОЛОСО́ЧОК, чка, ч.
Зменш.-пестл. до колосо́к.
Просушать та обімнуть Марина з Килиною ті колосочки, а на вечір і є в них горщик куті (Панас Мирний);
Розкажи, розкажи мені, поле: Чого рідко ростуть колосочки? (П. Тичина);
Вершечки зелених стеблин пирію пожовкли, скоро доспіють, і з волохатих колосочків посиплеться крилате насіння (К. Гриб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колосочок — колосо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- колосочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до колосок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колосочок — КОЛОСО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до колосо́к. Розкажи, розкажи мені, поле: Чого рідко ростуть колосочки? (Тич., І, 1957, 5); *Образно. Як реп’ях той, учепиться [доля] За латані поли Та й збирає колосочки На чужому полі (Шевч., І, 1951, 274). Словник української мови в 11 томах