колосочок
КОЛОСО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до колосо́к.
Розкажи, розкажи мені, поле: Чого рідко ростуть колосочки? (Тич., І, 1957, 5);
*Образно. Як реп’ях той, учепиться [доля] За латані поли Та й збирає колосочки На чужому полі (Шевч., І, 1951, 274).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колосочок — колосо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- колосочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до колосок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колосочок — КОЛОСО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до колосо́к. Просушать та обімнуть Марина з Килиною ті колосочки, а на вечір і є в них горщик куті (Панас Мирний); Розкажи, розкажи мені, поле: Чого рідко ростуть колосочки? (П. Словник української мови у 20 томах