колючечка

КОЛЮ́ЧЕЧКА, и, ж,

Зменш.-пестл. до колючка 1 – 4.

Деякі огірки були вкриті колючечками й кололи його делікатні руки (І. Нечуй-Левицький);

* У порівн. Йому було приємно розмовляти з нею, ховатися по словесних схованках, шукати самому. Хоч доводилось i остерiгатись: мiг натрапити .. на .. шпильку. Але й тут вiн уже вiдчув: тi шпильки не дуже твердi. Вони нiби молоденькi колючечки на каштані (Ю. Мушкетик).