1. Словник української мови у 20 томах

колісництво

КОЛІСНИ́ЦТВО, а, с.

Ремесло колісника.

Городня – містечко маленьке, з півсотні дворів, більша половина селян мали орну землю, ліс і левади, а дехто – тільки городи, наймитували в багатших та на млинах, займалися шевством, колісництвом та бондарством (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колісництво — колісни́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. колісництво — -а, с. Ремесло колісника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колісництво — КОЛІСНИ́ЦТВО, а, с. Ремесло колісника. Словник української мови в 11 томах
  4. колісництво — Колісництво, -ва с. Ремесло колесника. О. 1862. І. 52. Словник української мови Грінченка