колісниця

КОЛІСНИ́ЦЯ, і, ж.

1. Відповідно обладнаний двоколісний або чотириколісний візок, яким користувалися в давнину під час боїв, спортивних змагань і т. ін.

Порфир до таких речей має цікавість, кортить йому знати про тих давніх людей, що насипали оці кургани-могили в степах і ходили звідси в далекі походи, а повернувшись, справляли тут свої свята, на колісницях змагались (О. Гончар);

Камені вічного міста [Рима], здавалося, ще й досі зберігають у собі невигубний запах благородного лавра, що вінчав колись найбільших римських зарізяк, і червоних іскор, викрешуваних обіддям бойових колісниць (П. Загребельний);

Воїв комонних та їх колісниці вперед він поставив, Ззаду ж – пішого війська хороброго лави численні (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).

2. міф. Такий візок як засіб пересування богів.

У Вергілія морський бог Нептун, з тризубцем у руках, проноситься в колісниці по самій поверхні вод; у Котляревського він з'являється не в колісниці – ні! (М. Зеров);

Йшли побратими крутими стежками, наче одривали щось від душі. Оглядалися, сподіваючись ще побачити в небі зоряну колісницю, казковий корабель Рода й Лади (О. Бердник);

Під час грози слов'янам здавалося, що Перун носиться на колісниці по небу і побиває вогняними стрілами злих духів (з навч. літ.);

* Образно. Ніч насувалася .. Мир і спокій стелилися селом, спускаючися з гір в невидимих колісницях (Г. Хоткевич).

3. заст. Багато прикрашений колісний екіпаж для урочистих виїздів.

В браму зараз-таки притюпали Масюкові коні, а за ними сунулась старомодна колісниця Лекерії Петрівни (І. Нечуй-Левицький);

Був один цар, дуже сильний і великий. Раз якось він їхав на позолоченій колісниці, а довкола нього узброєні бояри, як подоба царям (І. Франко);

Уся в гірляндах пишна колісниця. На ній стоїть прекрасна Маріелла, вона шпурляє квіти у юрбу (Л. Костенко).

4. чого, чия, перен. Те, що є рушієм, символом, уособленням і т. ін. чого-небудь.

Дівчина – і диви, не скисла, не поклалася під колісницю долі, тримається на бурхливих хвилях життя (Б. Лепкий);

Я взяв на себе освіту дітей мого слуги. І треба сказати, що мої старання намарне не пішли. Старший, наприклад, десять років сидить у цій келії, нікуди з неї майже не виходячи й поклавши собі виїхати з неї тільки на колісниці всесвітньої слави (В. Винниченко);

Бігти, бігти, що є сили гнати .. Щоб устигнути до освітленого й людного перону, перш ніж пронесеться по твоїх ребрах безжальна колісниця прогресу (Ю. Андрухович).