колісниця
КОЛІСНИ́ЦЯ, і, ж.
1. Особливо обладнаний двоколісний візок, яким користувалися стародавні греки і римляни під час боїв, ігор і т. ін.
Олімпійські ігри відбувалися раз за чотири роки.. Найважливішим видом змагань вважався біг колісниць (Іст. стар. світу, 1957, 121);
Камені вічного міста [Риму], здавалося, ще й досі зберігають у собі невигубний запах благородного лавра, що вінчав колись найбільших римських зарізяк, і червоних іскор, викрешуваних обіддям бойових колісниць (Загреб., Європа. Захід, 1961, 30);
*Образно. Землевпорядження, це — колісниця, в якій сидить сильний і давить переможених (Ленін, 19, 1950, 331).
2. міф. Такий візок як засіб пересування богів.
Під час грози слов’янам здавалося, що Перун носиться на колісниці по небу і побиває вогняними стрілами злих духів (Іст. СРСР, І, 1956, 35);
— Ото, як побачить [бог], що сатана вмішується в його святе діло.., то й шле святого Ілію на вогняній колісниці вбити сатану… (Мирний, І, 1949, 144);
— Хома тепер при конях! Гасає по Мадярщині, як Ілія на колісниці (Гончар, III, 1959, 214);
*Образно. Ніч насувалася.. Мир і спокій стелилися селом, спускаючися з гір в невидимих колісницях (Хотк., II, 1966, 108).
3. заст. Багато прикрашений колісний екіпаж для урочистих виїздів.
Був один цар, дуже сильний і великий. Раз якось він їхав на позолоченій колісниці, а довкола нього узброєні бояри, як подоба царям (Фр., IV, 1950, 137).
4. чого, чия, перен. Яка-небудь важка справа.
Даремно розраховують кровожерні заправили Уолл-стріту, що їм вдасться запрягти у колісницю імперіалістичної війни робітників і селян Італії (Літ. газ., 10.VIII 1950, 1);
— Зараз не той час, щоб нами [бандитами] розкидатись. Куди ж вождеві [Врангелеві] без нас? Адже ми найнадійніші коні в його колісниці! (Гончар, II, 1959, 290).
Значення в інших словниках
- колісниця — колісни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- колісниця — [кол'існиц'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
- колісниця — -і, ж. 1》 Особливо обладнаний двоколісний візок, яким користувалися стародавні греки і римляни під час боїв, ігор і т. ін. 2》 міф. Такий візок як засіб пересування богів. 3》 заст. Багато прикрашений колісний екіпаж для урочистих виїздів. 4》 чого, чия, перен. Яка-небудь важка справа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колісниця — КОЛІСНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Відповідно обладнаний двоколісний або чотириколісний візок, яким користувалися в давнину під час боїв, спортивних змагань і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- колісниця — Кінний 2-колісний відкритий ззаду візок; використовувався у стародавньому світі під час воєн, ігор і тріумфальних виїздів. Універсальний словник-енциклопедія
- колісниця — Колісниця, -ці ж. 1) Колесница (только въ литературномъ языкѣ). см. колесница [колесниця]. 2) и мн. колісниці = колішня. Шух. І. 165. Словник української мови Грінченка