колішня
КОЛІШНЯ́, КОЛІСНЯ́, і́, ж.
Передня колісна частина плуга.
Воли потягли граділь убік, колішня завернулася (Б. Грінченко);
Заскрипіли ярма, запищала незмазана колішня, рушили вперед плуги (Д. Бедзик);
Ми підходимо до воза, на якому лежить саморобний плуг. І корпус його, і граділь, і колішня – усе зроблено з дерева. Я уперше бачив такого химерного плуга (М. Стельмах);
А на возі – чого тільки там не було! І плуг з коліснею, і борона, і величезне решето, і ще безліч усякого начиння та залізяччя (із журн.);
* У порівн. Гнітюче враження справляла дожидальня, з пооббиваними стінами, скрипучою, мов колішня, лавою (С. Чорнобривець).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колішня — колішня́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири колішні́ Орфографічний словник української мови
- колішня — -і, ж. Двоколісний передок плуга. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колішня — КОЛІШНЯ́ (КОЛІСНЯ́) (колісна частина плуга), ТЕЛІ́ЖКА. Колішня сама вскочила в борозну (І. Ле); Поспіхом викинувши на воза колісню і плуга, Бортняк відчиняє ворота (В. Словник синонімів української мови
- колішня — КОЛІШНЯ́, КОЛІСНЯ́, і́, ж. Передня колісна частина плуга. Воли потягли граділь убік, колішня завернулася (Гр., II, 1963, 60); Заскрипіли ярма, запищала незмазана колішня, рушили вперед плуги (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 122); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
- колішня — Колішня́, -ні́ ж. Двухколесный передокъ плуга. Чуб. 7. 398, 399. Словник української мови Грінченка