1. Словник української мови в 11 томах

колішня

КОЛІШНЯ́, КОЛІСНЯ́, і́, ж. Передня колісна частина плуга.

Воли потягли граділь убік, колішня завернулася (Гр., II, 1963, 60);

Заскрипіли ярма, запищала незмазана колішня, рушили вперед плуги (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 122);

*У порівн. Гнітюче враження справляла дожидальня, з пооббиваними стінами, скрипучою, мов колішня, лавою (Чорн., Визвол. земля, 1959, 91).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колішня — колішня́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири колішні́ Орфографічний словник української мови
  2. колішня — -і, ж. Двоколісний передок плуга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колішня — КОЛІШНЯ́, КОЛІСНЯ́, і́, ж. Передня колісна частина плуга. Воли потягли граділь убік, колішня завернулася (Б. Грінченко); Заскрипіли ярма, запищала незмазана колішня, рушили вперед плуги (Д. Бедзик); Ми підходимо до воза, на якому лежить саморобний плуг. Словник української мови у 20 томах
  4. колішня — КОЛІШНЯ́ (КОЛІСНЯ́) (колісна частина плуга), ТЕЛІ́ЖКА. Колішня сама вскочила в борозну (І. Ле); Поспіхом викинувши на воза колісню і плуга, Бортняк відчиняє ворота (В. Словник синонімів української мови
  5. колішня — Колішня́, -ні́ ж. Двухколесный передокъ плуга. Чуб. 7. 398, 399. Словник української мови Грінченка