1. Словник української мови в 11 томах

коліща

КОЛІЩА́, а́ти, с. Невелике колесо (у 1, 3 знач.).

От слуга везе пані в кріслі на коліщатах (Л. Укр., III, 1952, 527);

Тільки дивиться [Телесик] на орла: що не лапи в нього, а коліщата, що не хвіст, а дощечка (Тич., І, 1957, 155);

Молотарку годував снопами незнайомий чоловік.. Час від часу він мастив коліща олією (Томч., Готель.., 1960, 62);

*У порівн. Посадивши машину, він засипав його [Михайла] цілими ворохами круглих, мов коліщата, слів (Загреб., Європа. Захід, 1961, 42).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коліща — коліща́ іменник середнього роду, істота колесо Орфографічний словник української мови
  2. коліща — див. КОЛЕСО; ФР. ролик <н. на роликах>; коліщатко. Словник синонімів Караванського
  3. коліща — -ати, с. Невелике колесо (у 1, 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. коліща — КОЛІЩА́, а́ти, с. Невелике колесо (у 1, 3 знач.). От слуга везе пані в кріслі на коліщатах (Леся Українка); Молотарку годував снопами незнайомий чоловік .. Час від часу він мастив коліща олією (М. Словник української мови у 20 томах
  5. коліща — КО́ЛЕСО (коло, що обертається на осі й надає руху засобам пересування; деталь машини, механізму тощо у вигляді кола); КОЛІЩА́ (невеликих розмірів); КО́ЛО (деталь механізму); ШКІВ (для пасової або канатної передачі руху); МАХОВИ́К (махове коло). Словник синонімів української мови
  6. коліща — Коліща́, -ща́ти, -ща́ті, -ща́м; -ща́та, -ща́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)