1. Словник української мови в 11 томах

коліщатко

КОЛІЩА́ТКО, а, с. Зменш. до коліща́.

Проте хтось мусив подумати про грубку і казав її поставити в себе в хаті (тут грубки на двох ніжках і на двох коліщатках) (Л. Укр., V, 1956, 387);

Село вже перейшло до повного темпу життя. З дороги чулося торохкотіння возів, .. пищало коліщатко на колодязі (Хотк., І, 1966, 104);

Повільно спливали хвилини, цокаючи коліщатками в старому годиннику (Жур., Вечір.., 1958, 204).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коліщатко — коліща́тко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. коліщатко — -а, с. Зменш. до коліща. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коліщатко — КОЛІЩА́ТКО, а, с. Зменш. до коліща́. Хтось мусив подумати про грубку і казав її поставити в себе в хаті (тут грубки на двох ніжках і на двох коліщатках) (Леся Українка); З дороги чулося торохкотіння возів, .. пищало коліщатко на колодязі (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. коліщатко — (-а) с.; мол. Те саме, що колесо 4. Навіть вчителі (потайки, звісно ж) ковтали коліщатка тарену (Л. Дереш, Культ). Словник жарґонної лексики української мови
  5. коліщатко — Коліща́тко, -ка; -ща́тка, -ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)