1. Словник жарґонної лексики української мови

коліщатко

(-а) с.; мол. Те саме, що колесо 4. Навіть вчителі (потайки, звісно ж) ковтали коліщатка тарену (Л. Дереш, Культ).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коліщатко — коліща́тко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. коліщатко — -а, с. Зменш. до коліща. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коліщатко — КОЛІЩА́ТКО, а, с. Зменш. до коліща́. Хтось мусив подумати про грубку і казав її поставити в себе в хаті (тут грубки на двох ніжках і на двох коліщатках) (Леся Українка); З дороги чулося торохкотіння возів, .. пищало коліщатко на колодязі (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. коліщатко — Коліща́тко, -ка; -ща́тка, -ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. коліщатко — КОЛІЩА́ТКО, а, с. Зменш. до коліща́. Проте хтось мусив подумати про грубку і казав її поставити в себе в хаті (тут грубки на двох ніжках і на двох коліщатках) (Л. Укр., V, 1956, 387); Село вже перейшло до повного темпу життя. Словник української мови в 11 томах