комбриг
КОМБРИ́Г, а, ч.
Скорочення: командир бригади (у 1 знач.).
Комбрига викликали в штаб корпусу (Ю. Бедзик);
Комбриг вважав, що мінометники, коли буде треба, не зможуть за короткий час пішки подолати відстань до нового рубежа (Є. Доломан);
Хоч комбриг і не віддав Світличного до ревтрибуналу, а все ж розжалував у рядові і посадив на десять діб на хліб та на воду (А. Дімаров).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- комбриг — комбри́г іменник чоловічого роду, істота командир бригади Орфографічний словник української мови
- комбриг — -а, ч. 1》 Командуючий бригади. 2》 Звання вищого командного складу у Сухопутних військах у Червоній Армії 1935-40 р. Великий тлумачний словник сучасної мови
- комбриг — КОМБРИ́Г, а, ч. Скорочення: командир бригади. Комбрига викликали в штаб корпусу (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 6). Словник української мови в 11 томах