1. Великий тлумачний словник сучасної мови

комбриг

комбри́г

-а, ч.

1》 Командуючий бригади.

2》 Звання вищого командного складу у Сухопутних військах у Червоній Армії 1935-40 р.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комбриг — комбри́г іменник чоловічого роду, істота командир бригади Орфографічний словник української мови
  2. комбриг — КОМБРИ́Г, а, ч. Скорочення: командир бригади (у 1 знач.). Комбрига викликали в штаб корпусу (Ю. Бедзик); Комбриг вважав, що мінометники, коли буде треба, не зможуть за короткий час пішки подолати відстань до нового рубежа (Є. Словник української мови у 20 томах
  3. комбриг — КОМБРИ́Г, а, ч. Скорочення: командир бригади. Комбрига викликали в штаб корпусу (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 6). Словник української мови в 11 томах