комбінезончик

КОМБІНЕЗО́НЧИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до комбінезо́н.

– Маргошко, приший мені ґудзика! – раптом втрутився Серафим. – Ось ґудзик, тримай, – і заходився знімати свій блакитний комбінезончик (О. Тесленко);

Я збирала Русланчика в село, до мами, на кілька днів. Колготки, джинсики, теплий комбінезончик... (В. Яворівський);

Троє хлопчаків років по сім та дівчинка років шести у джинсовому комбінезончику, вже брудному на колінах, обступили русявого хлопця (А. Кокотюха).