1. Словник української мови у 20 томах

комбінезон

КОМБІНЕЗО́Н, а, ч.

Одяг, що є поєднанням верхньої частини з штанами.

Я був одягнений в теплий комбінезон льотчика (М. Трублаїні);

Прийшла Таня в комбінезоні, закурена – просто з борозни, від трактора (А. Головко);

До кімнати ввійшов високий огрядний чоловік у синьому комбінезоні (В. Владко);

Цієї миті з великої будівлі вийшли чоловік та жінка в робочих комбінезонах (О. Авраменко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комбінезон — комбінезо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. комбінезон — -а, ч. Робочий одяг, що становить сполучення куртки зі штаньми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. комбінезон — Роба Словник чужослів Павло Штепа
  4. комбінезон — комбінезо́н (франц. combinaison, букв. – поєднання) вироб-ничий одяг (поєднання куртки й штанів) льотчиків, шахтарів, трактористів. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. комбінезон — КОМБІНЕЗО́Н, а, ч. Робочий одяг, що становить сполучення куртки зі штанами. Прийшла Таня в комбінезоні, закурена — просто з борозни, від трактора (Головко, І, 1957, 417); Я був одягнений в теплий комбінезон льотчика (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 279). Словник української мови в 11 томах