комбінезон
КОМБІНЕЗО́Н, а, ч. Робочий одяг, що становить сполучення куртки зі штанами.
Прийшла Таня в комбінезоні, закурена — просто з борозни, від трактора (Головко, І, 1957, 417);
Я був одягнений в теплий комбінезон льотчика (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 279).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- комбінезон — комбінезо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- комбінезон — -а, ч. Робочий одяг, що становить сполучення куртки зі штаньми. Великий тлумачний словник сучасної мови
- комбінезон — Роба Словник чужослів Павло Штепа
- комбінезон — КОМБІНЕЗО́Н, а, ч. Одяг, що є поєднанням верхньої частини з штанами. Я був одягнений в теплий комбінезон льотчика (М. Трублаїні); Прийшла Таня в комбінезоні, закурена – просто з борозни, від трактора (А. Словник української мови у 20 томах
- комбінезон — комбінезо́н (франц. combinaison, букв. – поєднання) вироб-ничий одяг (поєднання куртки й штанів) льотчиків, шахтарів, трактористів. Словник іншомовних слів Мельничука