комбінезон

комбінезо́н

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комбінезон — -а, ч. Робочий одяг, що становить сполучення куртки зі штаньми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. комбінезон — Роба Словник чужослів Павло Штепа
  3. комбінезон — КОМБІНЕЗО́Н, а, ч. Одяг, що є поєднанням верхньої частини з штанами. Я був одягнений в теплий комбінезон льотчика (М. Трублаїні); Прийшла Таня в комбінезоні, закурена – просто з борозни, від трактора (А. Словник української мови у 20 томах
  4. комбінезон — комбінезо́н (франц. combinaison, букв. – поєднання) вироб-ничий одяг (поєднання куртки й штанів) льотчиків, шахтарів, трактористів. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. комбінезон — КОМБІНЕЗО́Н, а, ч. Робочий одяг, що становить сполучення куртки зі штанами. Прийшла Таня в комбінезоні, закурена — просто з борозни, від трактора (Головко, І, 1957, 417); Я був одягнений в теплий комбінезон льотчика (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 279). Словник української мови в 11 томах