комишина

КОМИШИ́НА, и, ж.

Одна стеблина комишу.

Ант теплими очима подивився на онуку, одiклав набiк комишину, до якої готувався ладнати залiзце, й погладив дiвчину по головi (С. Скляренко);

Здається, карасик. Є така пташка плавнева, трішки більша горобця, любить жити в комишах. Зв'язує чотири-п'ять комишин, робить над водою підвісне гніздечко, гамачок такий, у ньому й живе, гойдається ціле літо та дітей виколихує (О. Гончар);

Пискнула на комишині очеретянка, нахилилася разом з комишиною, подивилася на мене цікавим оком, спурхнула й полетіла (Ю. Мушкетик).