комишиння
КОМИШИ́ННЯ, я, с.
Збірн. до коми́ш 2; очеретиння.
Місяць забився в берег, у комишиння, і очерет проростав з ясно-білої, що леліла живим сріблом, ополонки (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me