1. Словник української мови у 20 томах

комнезам

КОМНЕЗА́М, у, ч., іст.

Скорочення: комітет незаможних селян – орган більшовицької влади на селі в Україні в 1920–1933 рр.

Він уже пометушився, послав того туди, а того туди: подивитися, чи йде народ. Дізнатися, чи вжив комнезам усіх заходів. Чи оповіщено всіх, чи попереджено (Д. Бузько);

Павло Галушка організував комнезам, почав землю ділити (В. Кучер);

Привільно живеться Сафронові, хоч і відрізав комнезам у нього в 1920 році двадцять десятин біля Бугу (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комнезам — комнеза́м іменник чоловічого роду комітет незаможних селян іст. Орфографічний словник української мови
  2. комнезам — -у, ч., іст. Комітет незаможників, організовувалися на селі з голоти; залучалися до створення колгоспів, комун тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. комнезам — Комнеза́м, -му; -за́ми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. комнезам — КОМНЕЗА́М, у, ч., іст. Скорочення: комітет незаможних селян. Павло Галушка організував комнезам, почав землю ділити, як вчив Ленін (Кучер, Дорога.. Словник української мови в 11 томах