комора
КОМО́РА, и, ж.
1. Окрема будівля перев. для зберігання зерна.
Один купець хороший дворик мав. Щоб де було свій крам складати.., Він у дворі комору збудував (Л. Глібов);
Чіпка став широко розказувати, як він поліз у комору, як наткнувся на сторожа (Панас Мирний);
Снідати [Гафійка] не схотіла й пішла з дівчатами до комори – віяти зерно (Д. Бузько);
Між коморою та будиночком ворота й хвіртка (О. Довженко).
2. Приміщення в житловому будинку, де тримають продукти харчування, хатні речі і т. ін.
Весело вам, дітки, В горницях просторих; Їстоньки чи питки – Всього є в коморах (П. Грабовський);
Там були кімнати адміністрації, і акторські вбиральні, і просто комори, захаращені всяким мотлохом (М. Бажан);
Парамон приніс з комори старого солдатського чемодана і почав складати свої пожитки (М. Зарудний).
3. рідко. Те саме, що склад¹ 1.
Сомко має в Переяславі свої крамні комори в ринку (П. Куліш);
У коморі селекційної станції лежать десятки тисяч мішечків (В. Минко).
Значення в інших словниках
- комора — Комора: — в окр. випадках: хата, кімната [52] Словник з творів Івана Франка
- комора — комо́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- комора — д. кліть, спіжарня; (коло хати) хижа; (на товар) склад, склеп, гамазей; (на зерно) шпихлір; пор. ПОВІТКА. Словник синонімів Караванського
- комора — I комірка, комірочка, комірчина, прикомірок, хижа, хижка II див. прибудова Словник синонімів Вусика
- комора — -и, ж. 1》 Окрема будівля для зберігання зерна тощо. 2》 Приміщення в житловому будинку, де тримають продукти харчування, хатні речі тощо. 3》 рідко. Те саме, що склад I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- комора — Кам'яний чи дерев'яний будинок, часто декорований; в ньому зберігали збіжжя, продовольчі запаси, зброю, упряж. Універсальний словник-енциклопедія
- комора — КОМО́РА (будівля, приміщення для зберігання зерна, продуктів харчування, хатніх речей тощо), ХИ́ЖА розм., СИ́ПАНЕЦЬ діал., ШПИХЛІ́Р діал., СПІЖА́РНЯ заст., діал., ШАФА́РНЯ діал. Словник синонімів української мови
- комора — Комо́ра, -ри, -рі; -мо́ри, -мо́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- комора — КОМО́РА, и, ж. 1. Окрема будівля для зберігання зерна тощо. Один купець хороший дворик мав. Щоб де було свій крам складати… Він у дворі комору збудував (Гл., Вибр., 1957, 83); Між коморою та будиночком ворота й хвіртка (Довж. Словник української мови в 11 томах
- комора — (укр.) Господарська споруда для зберігання збіжжя, інших виробів. Мала підлогу, підвищену над землею, і галерейку вздовж чільного фасаду для сушіння зерна. Архітектура і монументальне мистецтво
- комора — Комора, -ри и комо́ря, -рі ж. 1) Амбаръ, кладовая. Виніс із комори казан. ...Заздро, що в брата є в коморі і на дворі, і весело в хаті. Шевч. Служить также для ночевки взрослой дочери или женатому сыну. Словник української мови Грінченка