коморити
КОМО́РИТИ, рю, риш, КОМОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал.
Жити в найманій квартирі.
Він коморить у мене (Сл. Б. Грінченка);
Добра жінка .. мене до себе прийняла, – ту [тут] коморую я й донині (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коморити — комо́рити дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- коморити — -рю, -риш, і коморувати, -ую, -уєш, недок., діал. Жити в найманій квартирі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коморити — КВАРТИРУВА́ТИ розм. (мешкати в найманій квартирі), КВАРТИРУВА́ТИСЯ розм., КВАТИРУВА́ТИ розм., КОМОРУВА́ТИ діал., КОМО́РИТИ діал. Мати згодом переїхала на село до брата, а Філько пішов квартирувати до того двірника... Словник синонімів української мови
- коморити — КОМО́РИТИ, рю, риш і КОМОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Жити в найманій квартирі. Він коморить у мене (Сл. Гр.); Добра жінка.. мене до себе прийняла,— ту [тут] коморую я й донині (Фр., XIII, 1954, 112). Словник української мови в 11 томах
- коморити — Комо́рити, -рю, -риш и коморува́ти, -ру́ю, -єш гл. Жить на квартирѣ. Желех. Він коморит у мене. Вх. Зн. 27. Словник української мови Грінченка