коморити

комо́рити

дієслово недоконаного виду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коморити — -рю, -риш, і коморувати, -ую, -уєш, недок., діал. Жити в найманій квартирі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. коморити — КОМО́РИТИ, рю, риш, КОМОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Жити в найманій квартирі. Він коморить у мене (Сл. Б. Грінченка); Добра жінка .. мене до себе прийняла, – ту [тут] коморую я й донині (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. коморити — КВАРТИРУВА́ТИ розм. (мешкати в найманій квартирі), КВАРТИРУВА́ТИСЯ розм., КВАТИРУВА́ТИ розм., КОМОРУВА́ТИ діал., КОМО́РИТИ діал. Мати згодом переїхала на село до брата, а Філько пішов квартирувати до того двірника... Словник синонімів української мови
  4. коморити — КОМО́РИТИ, рю, риш і КОМОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Жити в найманій квартирі. Він коморить у мене (Сл. Гр.); Добра жінка.. мене до себе прийняла,— ту [тут] коморую я й донині (Фр., XIII, 1954, 112). Словник української мови в 11 томах
  5. коморити — Комо́рити, -рю, -риш и коморува́ти, -ру́ю, -єш гл. Жить на квартирѣ. Желех. Він коморит у мене. Вх. Зн. 27. Словник української мови Грінченка