коморка

КОМО́РКА, и, ж.

1. Те саме, що комі́рка 2.

Я побіг у наші сінці, прочинив тихо двері до коморки й схопив там з добрий десяток яєчок (Б. Антоненко-Давидович);

Босий турок з одним-однісіньким оком провів його до мізерної коморки – це була Майбородина каюта (М. Йогансен).

2. Те саме, що комо́ра 2.

– Хіба місця мало? Та ж маємо дві зайві кімнати й коморку теплу... (Н. Околітенко).