коморний

КОМО́РНИЙ, а, е.

1. Стос. до комори.

Коморне приміщення для сухих продуктів повинно бути сухим, добре вентилюватися та мати природне освітлення (з мови документів).

2. у знач. ім. комо́рний, ного, ч. Сторож або працівник при коморі (у 2 знач.).

Коморний звечора вивалив з комори добрий клунок цукру (М. Івченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me