коморний
КОМО́РНИЙ, а, е.
1. Стос. до комори.
Коморне приміщення для сухих продуктів повинно бути сухим, добре вентилюватися та мати природне освітлення (з мови документів).
2. у знач. ім. комо́рний, ного, ч. Сторож або працівник при коморі (у 2 знач.).
Коморний звечора вивалив з комори добрий клунок цукру (М. Івченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me