1. Словник української мови у 20 томах

компакт-диск

КОМПА́КТ-ДИ́СК, а, ч.

Переносний оптичний диск для збереження й відтворення інформації у цифровому вигляді.

– Ось ваша презентація, – простягнув він Саві компакт-диск (С. Жадан);

Компакт-диск використовують для запису значних обсягів інформації – аудіо-, відеопродукції, даних тощо (з наук. літ.);

Спочатку компакт-диски розробляли для запису музики, пізніше стало можливим використовувати їх для інших типів даних (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компакт-диск — компа́кт-ди́ск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. компакт-диск — (від лат. compaktus — щільний, стислий) носій звукової інформації у вигляді диска, на якому інформація закодована у цифровій формі і відтворюється лазерним програвачем Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. компакт-диск — -а, ч. Невелика кругла ненамагнічена пластинка з цифровим записом звуку або інших даних для лазерних програвачів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. компакт-диск — Носій звукової інформації, який має вигляд диску діаметром 120 мм. Звукову інформацію закодовано цифровим методом і розміщено у вигляді спіральної доріжки на одному боці диску. Відтворює звук лазерний програвач, тривалість звучання — 60 хв., якість звучання набагато переважає довгограючий диск. Словник-довідник музичних термінів
  5. компакт-диск — (CD, англ. Compact Disk) тонкий твердий диск із штучного матеріалу з металізованою поверхнею з одностороннім записом цифрового сигналу: перетвореного звуку (аудіо-CD), фотознімків (фото-CD), рухомого зображення (відео-CD), даних (CD-ROM)... Універсальний словник-енциклопедія