компакт-диск

(від лат. compaktus — щільний, стислий)

носій звукової інформації у вигляді диска, на якому інформація закодована у цифровій формі і відтворюється лазерним програвачем

Джерело: Словник іншомовних соціокультурних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компакт-диск — -а, ч. Невелика кругла ненамагнічена пластинка з цифровим записом звуку або інших даних для лазерних програвачів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. компакт-диск — Носій звукової інформації, який має вигляд диску діаметром 120 мм. Звукову інформацію закодовано цифровим методом і розміщено у вигляді спіральної доріжки на одному боці диску. Відтворює звук лазерний програвач, тривалість звучання — 60 хв., якість звучання набагато переважає довгограючий диск. Словник-довідник музичних термінів
  3. компакт-диск — (CD, англ. Compact Disk) тонкий твердий диск із штучного матеріалу з металізованою поверхнею з одностороннім записом цифрового сигналу: перетвореного звуку (аудіо-CD), фотознімків (фото-CD), рухомого зображення (відео-CD), даних (CD-ROM)... Універсальний словник-енциклопедія
  4. компакт-диск — КОМПА́КТ-ДИ́СК, а, ч. Переносний оптичний диск для збереження й відтворення інформації у цифровому вигляді. – Ось ваша презентація, – простягнув він Саві компакт-диск (С. Словник української мови у 20 томах
  5. компакт-диск — компа́кт-ди́ск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови