компаратив

КОМПАРАТИ́В, а, ч., лінгв.

Форма вищого ступеня порівняння прикметників і прислівників.

Компаратив прислівників має специфічне навантаження в складнопідрядних реченнях із підрядними порівняльними частинами (з наук. літ.);

Компаратив вживають для вираження більшого вияву ознаки, що особливо поширене серед якісних прикметників (з навч. літ.).