1. Словник української мови у 20 томах

компендіум

КОМПЕ́НДІУМ, у, ч., книжн., заст.

Стислий виклад основних положень якої-небудь науки, результатів дослідження і т. ін., праця такого змісту.

Вся світова література вміститься на компактдисках. Увесь компендіум знань можна буде взяти через інтернет (Л. Костенко);

Джерелами покажчика стали усі без винятку спеціальні публікації з етимології української фразеології. Розписані найвизначніші компендіуми української пареміології М. Номиса та І. Франка (з наук. літ.);

Видання є компендіумом і водночас енциклопедією китайської літератури, відображенням особливого східного способу мислення (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компендіум — Компе́ндія, компе́ндіум: — короткий стислий виклад основних положень дослідження чи твору, невдала еклектична композиція [36] — короткий, стислий виклад основних положень [33;35] — скорочений виклад великого дослідження чи твору [47] — стислий виклад [41] Словник з творів Івана Франка
  2. компендіум — компе́ндіум іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. компендіум — -у, ч., книжн., заст. Стислий виклад основних положень якої-небудь науки, результатів дослідження тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. компендіум — Робота, яка містить зведення чи опис осн. відомостей із певної галузі знань. Універсальний словник-енциклопедія
  5. компендіум — КОМПЕ́НДІУМ, у, ч., книжн., заст. Стислий виклад основних положень якої-небудь науки, результатів дослідження тощо. Словник української мови в 11 томах
  6. компендіум — рос. компендиум скорочений виклад основних положень наукових розробок, бізнесових програм. Eкономічна енциклопедія