1. Словник української мови у 20 томах

компетентність

КОМПЕТЕ́НТНІСТЬ, ності, ж.

Властивість і стан за знач. компете́нтний.

[Зорін:] Олег Миколайович, мене ще зранку непокоїть поведінка восьмого сектора.., бажано, щоб ви оглянули. Разом з Бережним. [Світловидов:] Для цього цілком досить компетентності Грабчака (Яків Баш);

– Мушу віддати справедливість вашій компетентності, – казав на це я (У. Самчук);

Вона [платівка] засвідчуватиме підданим і всьому світові його [імператора] грамотність та компетентність в ділах імперії (Д. Міщенко);

Професійна діяльність учителя, компетентність, а згодом – педагогічна майстерність і творчість можливі лише на творчому рівні самореалізації особистості (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компетентність — компете́нтність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. компетентність — -ності, ж. Властивість за знач. компетентний. || Поінформованість, обізнаність, авторитетність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. компетентність — компете́нтність поінформованість, обізнаність, авторитетність. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. компетентність — Компете́нтність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. компетентність — КОМПЕТЕ́НТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. компете́нтний. [Зорін:] Олег Миколайович, мене ще зранку непокоїть поведінка восьмого сектора.., бажано, щоб ви оглянули. Разом з Бережним. [Світловидов:] Для цього цілком досить компетентності Грабчака (Ваш, П’єси, 1958, 129). Словник української мови в 11 томах
  6. компетентність — рос. компетентность 1. Обсяг повноважень управлінського органу, посадової особи; коло питань, з якого вони мають право приймати рішення. Eкономічна енциклопедія